Особливості адаптації дітей 1 класу
Адаптація - процес пристосування
до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.
Дезадаптація - це
утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі
порушення в навчанні й поведінці, конфліктних стосунків, психосоматичних
захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, викривлень у
розвитку особистості.
Адаптаційний період у
шестирічок більш тривалий, ніж у семирічок. У шестирічок спостерігається більш
висока напруженість всіх систем організму, більш низька і нестійка
працездатність.
Рік, що
відокремлює шестирічну дитину від семирічної, дуже важливий для її фізичного,
функціонального і психічного розвитку. Саме в цей рік формуються такі важливі
новоутворення: інтенсивно розвивається регуляція поведінки, орієнтація на
соціальні норми і вимоги, закладаються основи логічного мислення.
Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «школяр», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем. Діти швидко звикають до класовода. Але проблема в тому, що інших дорослих вони не сприймають як вчителів. Для малечі існує школа, директор, завуч, класний керівник, вчитель іноземної мови та фізичної культури.
Біологічна
адаптація — це пристосування до нового
режиму навчання й життя. Траплялися випадки запізнень на шкільні заняття або взагалі відсутність школяра в певний
день. Режим дня змінився не лише у дітей, а й у батьків в першу чергу.
Можна
виділити наступні ознаки успішної адаптації
дитини до школи:
1. Процес
навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не
відчуває страх.
3. Дитина
проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за
допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його
виконати.
4. Першокласник
задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.
Причини дезадаптації:
1.Відсутність
позитивної установки дошкільного життя (батьки залякують школою).
2.Не сформованість
продуктивних форм спілкування з ровесниками (комунікативні труднощі).
3.Незнання вчителем
індивідуально-психологічних особливостей дитини.
Прояви дезадаптації: відставання від програми; швидка втомлюваність;
недисциплінованість; невміння будувати відносини з однолітками та дорослими;
підвищена тривожність, плаксивість; глибокий спад працездатності наприкінці
дня; неадекватна поведінка; неуспішність у навчанні.
Тільки безумовне сприймання дитини батьками, розуміння та підтримка в
складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту
дитини.
Коментарі
Дописати коментар